Фото лучших сортов томатов с описаниями
Томаты любимы многими. Касается это и огородников. Очень многие стремятся растить эти овощи. Причем растить можно всевозможные томаты – красные, жёлтые, розовые, оранжевые, малиновые. В открытом грунте, в теплице, раннеспелые и позднеспелые. Отличные сорта томатов растят для салатов и для консервирования. Описание сортов томатов позволяет из большого множества существующих подобрать самый оптимальный.
Ранние сорта томатов
Можно выделить следующие ранние сорта томатов:
Евгения. Для открытого грунта. Для салатов и консервирования. Засухоустойчивый. Короткие темно-зелёные листики. Красные, плотные, гладкие помидоры. Не трескают. Хорошие качества вкуса. Даёт хорошие урожаи даже при скверных условиях погоды.
Аврора F1. Выращивается как для салатов, так же и для засолки. Для открытого грунта и для выращивания под пленкой. Листы средних размеров. Слаборебристые плоды массой до 110г. Ценится за дружное плодоношение.
Красно солнышко F1. Для открытого грунта и для выращивания под пленкой. Салатный. Вкусные слаборебристые красные помидоры. Вес до 120г.
Маленький принц. Даёт стабильный урожай. Качества вкуса хорошие. Гладкие и круглые плоды.
Толстый Джек. Красные и сладостные помидоры, массой до 300г.
Адмирал F1. Выращивается как для салатов, так же и для засолки. Сильнорослое, индетерминантное растение. Хорошие качества вкуса, дружное плодоношение. Устойчив ко многим заболеваниям. Слаборебристые красные помидоры.
Ураган F1. Выращивается как для салатов, так же и для засолки. Средневетвистое растение. Слаболиственное. Высотой до 220см. Листики средних размеров. Маленькие плоды плоскоокруглой формы.
Весенняя капель. Ультраспелый сорт. Стоек к похолоданию. Даёт стабильный дружный урожай.
Франт F1. Салатный. Среднерослое растение, индетерминантное. Красные гладкие округловатые, плотные помидоры. Масса плода 150 г. Хорошие качества вкуса. Стоек к болезням и неблагоприятной погоде.
Царскосельский. Для открытого грунта и для выращивания под пленкой. Растениям требуется подвязка и формирование. Выращивается как для салатов, так же и для засолки. Высокоурожайный. Красные, гладкие плоскоокруглые помидоры. Хороших качества вкуса. Лежкий сорт.
Шеди Леди. Гладкие, плотные красные плоды подходящие для салатов. Отличные качества вкуса. Масса до 200г. Жароустойчивое растение, мало поражается болезнями.
Гармоничность. Высокоурожайный сорт, салатный. Детерминантное, среднеоблиственное, средневетвистое растение. Листья средних размеров. Плоды красные, гладкие. Качества вкуса хорошие. Растения стойкие к болезням. Высокая товарность.
Адмиралтейский. Для открытого грунта и для выращивания под пленкой. Ему необходимы подвязка и формирование растений. Красные, плотные и мясистые помидоры. Качества вкуса хорошие. Урожайность высокая.
Розовые сорта томатов
Востребованы следующие сорта розовых томатов:
Демидов. Плоды от 150 до 200 г. Даёт стабильные урожаи больших плодов. Достаточно хорош для открытого грунта.
О-ля-ля и Розовое Рафаэлло. Округловатые, насыщенно розовые помидоры весом до 150г. Имеют великолепные товарные и качества вкуса.
Моя семья. Кусты до 120 см. Розово-малиновые. Большие помидоры массой до 600г. Нежная мякоть, как у дыни, вкусная.
Симпатяга. Округловатые плоды весом до 150г, сочного розового цвета. Раннеспелый. Плоды не трескают.
Столичная грушовка. Плоды вытянутые, напоминают перчинки. Самые красивые товарные овощи.
Петруша огородник. Продолговатые помидоры весом до 200г.
Супермодель. Вкусные, гладкие плоды, одинаковой покраски.
Розовая Стела. Низкие кустики. Розово-малиновые помидоры продолговатой формы. Вес каждого до 200г. Высокая урожайность и отменный вкус.
Алые Свечки. Розовые томаты формы в виде цилиндра. Их увидеть можно на фото сортов томатов.
Славянин. Очень большие растения. Продолговатые помидоры, весом до 170г. Розовые. Имеют сладкую и вкусную мякоть. Употребляют в салатах и консервируют. Даёт стабильные урожаи в любую погоду, стоек к заболеваниям.
Монастырская пирушка. Высокие кусты. Большие плоды до 350 г.
Батяня. Большие, розовые сердцевидные плоды. Нетребовательный сорт. Скороспелый. Вкусные помидоры.
Сорта томатов для открытого грунта
Ценятся следующие сорта томатов для открытого грунта:
Золотая королева и Неждана. Плоды жёлтого цвета, округло-плоские. Вес до 300г. Непритязательны, стойки к разным заболеваниям и к плохим условиям погоды.
Балерина. Продолговатые красные плоды. Вес которых от 150 до 200г.
Кемеровец. Малиново — розовые овощи, подходящие для рынка. Одномерные, похожие на маленькие сердца. Плотная мякоть.
Дядя Стёпа. Томаты с тонкой шкуркой, красные, длинноватой формы. Их легко разламывать, как разламывают огурчики на части.
Алый Мустанг. Сорт похож на предыдущий. Большие и мясистые плоды.
Лаура. Среднеспелый сорт. Красные помидоры пригодные как для салатов, так же и для засолки. Овальные, мясистые, мякоть сладкая.
Засолочный деликатес. Вес помидоров от 80 и до 100г. Наилучшим образом соответствуют для консервирования. Красные и гладкие плоды. Не перезревают, не имеют пятен, не трескают. Занимательная характерность этого сорта – при первом взгляде на кустик, листы не замечаются. Высота кустов до 1м.
Сибирский козырь. Салатный, высокоурожайный сорт. Большие томаты весом до 800г. Красные. Можно не пасынковать и не подвязывать. Нетребовательный, высокоурожайный.
Сенсей. Среднеспелый. Совершенная конусовидная форма плодов. Малиновые, большие, мясистые. Даёт большой урожай высокого качества в самых разных условиях погоды. Стоек к болезням.
Каротиновый. Помидоры оранжевого цвета, плотные, замечательно в форме круга. Не перезревают и не трескают. Содержат рекордное содержание каротина.
Шахерезада. Помидор-персик. Красные опушенные помидоры, формы в виде цилиндра весом до 300г. Нежные, без кислоты. Кусты в высоту до 180см. Высокоурожайный, стойкий к болезням.
Иван Купала. Привлекательные томаты, сходны на малиновую грушу. Устойчивая урожайность и замечательный вкус.
Сорт Пудовик (Севрюга). Высокие кусты до 120 см. Малиновые сердцевидные помидоры. Довольно высокие. Вес достигает 1 кг. Семечек в середине мало. Первый урожай можно собрать одновременно с урожаем со скороспелых кустов. Нетребовательный.
Сорта томатов: галерея фотографий (нажмите для увеличения):
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
«Помидоры сорта Томаты»
Томаты сорта.
В текущем году, как и в прошлые, тоже «непомидорные» годы, с урожаем были только те огородники, которые выращивали ранние сорта помидоров.
Не подвели и меня ранние сорта томатов селекции Приднестровского НИИ фермерского хозяйства (Молдова), которые, несмотря ни на что, дали богатый урожай, успев отплодоносить к моменту вспыхивания фитофтороза.
Семена томатов.Объявления рекламы.
Фаворитами по раннеспелости помидор в самых разных областях Украины, как и должно было быть, оказались сорта томатов Волшебник и Ляпа Особенно прекрасные отзывы овощеводов о сорте помидоров Волшебник, который, так же как отмечают многие, на самом деле отвечает собственному наименованию: грядка, где растет Волшебник, — настоящее чудо. Низкие растения просто облеплены несметным количеством плодов массой 80-90 г, которые в первую очередь зеленовато-белесые, а на 83-84 день после всходов прямо полыхают пламенем.
Отлично себя зарекомендовали сегодня сорта томатов: Ранний 83, Лигурия, Юлиана, Баллада, Слава Молдавии, Призер, сливовидные сорта помидоров — Надежда, Марьюшка. А крупноплодный сорт томатов Персей прямо очаровал .
Прекрасные отзывы и о гибридах сортах помидоров селекции Приднестровского НИИ фермерского хозяйства -Марс, Жаворонок FI, Андромеда (Меркурий) F1, Нептун П, Крона F1, которые оказались очень урожайными и имеют отличные качества вкуса.
Тем, кого интересуют ранние сорта томатов, сообщаю, что в текущем году я выращивал самые новые ранние сорта помидоров, семена которых мне дали для проверки мои друзья — селекционеры из упомянутого выше института. Это — сорта Загадка и Линия 89 (последний пока еще не имеет названия, а Линия 89 — это его рабочее название).
Оба сорта очень ранние: созревание плодов начинается через 82-86 дней после возникновения всходов (это до недавнего времени даже чем у сортов Волшебник и Ляна).
Растения и детерминантные (40-45 см высоты). Соцветия обыкновенные, небольшие, с 5-6 плодами. Первое соцветие закладывается над 5-6 листом. Плоды округловатые, слаборебристые. Незрелые — зеленовато-белесые, зрелые — красные без зеленого пятна у плодоножки. Масса плодов — 100-120 г. Качества вкуса у них довольно высокие.
Выращивая последние 5 лет сорта и гибриды томатов селекции Приднестровского НИИ фермерского хозяйства, я заключил , что в плохих условиях погоды гарантированный их урожай можно получить только во время использования сортов, которые имеют достаточно короткий вегетационный период и успевают от плодоносить к моменту вспыхивания фитофтороза. Именно подобными являются сорта и гибриды томатов из Приднестровья.
Они более приспособленые к нашим условиям климата, чем голландские сорта помидоров гибриды. В этом я убедился персонально, про это говорят и отзывы овощеводов, с которыми я делился семенами. Как широко разрекламированный сорт томатов Ред Хантер (Красный охотник) «сгорел» в июле прямо на глазах от фитофтороза, тогда как сливовидные сорта помидоров из Приднестровья (Надежда, Марьюшка и тем более Призер и Слава Молдавии) отдавали урожай еще боле 14 дней.
Семена томатов.
На рассаду высеваю только полноценные семена томатов — откалиброванные в течение 5 минут в 5%-ном растворе поваренной соли, промытые питьевой водой и просушенные.
С целью предупреждения против фитофтороза провожу термообработку семян помидор -выдерживаю их в тёплой вода при температуре 50*С в течение 26 минут (возбудитель данного заболевания погибает при обработке термическим путем), потом протравливаю их в 1%-ном растворе марганцовки в течение 25-38 минут.
Семена томатов на рассаду для выращивания в открытом грунте высеваю в первой декаде марта. Стараюсь высевать, их на подобном расстоянии одно от иного, чтобы растить без пикировки (пикировка останавливает развитие растений на 7-10 дней, а конкретно данного времени порой сильно не хватает, чтобы «ускользнуть» от фитофтороза).
В открытый грунт рассаду стараюсь посадить как можно до недавнего времени, но только после этого как минует угроза морозов и дерн прогреется на глубине 10-12 см до 12-14 градусов (примерно в конце второй декады мая).
Стараюсь создать идеальные условия для приживания и развития рассады, постоянно делаю поливы прогретой на солнечных лучах водой, подкармливаю помидоры навозной жижей (1:7) или птичьим пометом (1:10), и также удобрениями на минеральной основе (10 г аммиачной селитры, 15 г суперфосфата и 15 г сульфата калия на 10 л воды). В течении сезона делаю 3-4 подкормки.
С фитофторозом борюсь с помощью 1-процентного раствора бордоской жидкости. Применяю также контактные фунгициды -хлорокись меди, поликарбицни, купрозан. Но эти фунгициды работают исключительно на поверхности растений и лишь в том месте, куда проникают. Благодаря этому применяю также намного лучше — системные фунгициды, они очень быстро попадают в ткань растений и оберегают растение внутри. Это арцсрид (40 г на 10 л воды), ридомил (30 г на 10 л воды), браво 75 (20 г на) 10л воды), датан М45 (15г на 10 л воды).
Последнюю обработку томатов делаю за 20-25 дней до уборки урожая. Если растения уже нежелательно обрабатывать фунгицидами, применяю настой чеснока настаиваю з течение 2-3 суток , для лучшего прилипания добавляю 20-30 мыла, процеживаю и обрабатываю растения. Применяю также для обработок настои измельченных листьев и стеблей крапивы (1,5 кг свежего или 400 г сухого сырья на 10 л воды), настой свежего коровяка (1 кг на ведро воды), раствор золы (200-300 г золы прокаливаю, растворяю в 10 л воды, добавляю 30 г мыла и обрабатываю растения).
Обработка томатов такими препаратами полностью безвредна, и ее можно проводить в течение всего вегетационного периода и даже во время уборки урожая. Итак, если Вы хотите быть с урожаем независимо от погоды, выращивайте ранние сорта помидоров.
Сорта помидор.
В текущем году испытано около шестидесяти сортов помидоров, из них практически половина — новых томатов, приобретенных в Москве или полученных от друзей из Харькова, Киева, Хмельницка.
Из первых сортов томатов необходимо упомянуть Анку (Польша), Аризону (Америка) и Флориду петит. Не обращая внимания на высокую урожайность и простоту в уходе, Лика, к большому сожалению, оказалась кисловатой и излишне жидковатой. А вот об сорте помидор Аризоне достаточно сказать доброе слово. Плоды у него большие, привлекательные, как яблоки, стоит еще сказать, что плотные, а благодаря этому незаменимы для соков, кетчупов, соусов.
Хороши они и в засолке. Созревают с середины июня до октября. Очень эффектны томаты сорта Флорида петит. Небольшой куст усыпан уймой изящных томатиков — до ста штук и больше, и скорее напоминает яркий цветущий газон, чем овощную грядку. Такие помидорные сорта, как и Сабрина, Забава, Искристый и Лагидный — ничем не поражались.
Из популярных сортов томатов, как обычно, выращивал голландские плотные сливки Инкас, Каспар польский, Кибиц. При хорошем поливе и трех подкормках куриным пометом обрела поразительный урожай: до ведра с куста в течении сезона! Правда, богатый полив стал причиной тому, что в июле и августе многие плоды помидоров поражались вершинной гнилью. Благодаря этому грядки с этими сортами понадобилось мульчировать сухим перегноем, смешанным с просеянной золой.
Украшение моей коллекции — рослые, среднепоздние сорта томатов. Основные из них — Бразильский великан, Трайтон и Малиновый бизон (Малиновый десертный). Сорт помидоров Бразилец выращиваю уже лет десять, с каждым сезоном отбирая на семена самые ранние и большие. В результате естественного отбора начала получать плоды массой более полутора кг, крепкие и привлекательные.
У Трайтон — собственная история. Пару лет назад я приехал в Енакиево к известному садоводу Михаилу Леонтиевичу Флому. Открыв калитку питомника, я застыл в восхищении: до самой конторы тянулась непрерывная стенка двухметровой высоты, от земли до верхушек густо покрытая плодами — от зеленых до густо-красных. Стебли прямые, толстые, как у трехлетней вишенки. Оказалось, семена этого красавца томата он привез контрабандой, с земляникой.
С той поры сорт помидоров Трайтон я выращиваю ежегодно. Этот томат не боится ни жары, ни прохлады. Но дабы получить подобную красоту, его нужно постоянно кормить. Первый раз — в лунку насыпать пригоршню перегноя и с полстакана золы. Отлично полить.
Вторая подкормка — недели через три, когда рассада приживется. Потом поливать еженедельно до полного насыщения кома. Если у вас есть желание получить лучшие плоды и большой урожай, можно создать так: под корень вставить на половину высоты двухлитровую бутылку со срезанным дном. Горлышко в первую очередь засыпать при помощи песка или лучше маленькой галькой, и насыпать туда со стакан золы, перемешанной с удобрениями. Чем глубже вы вставите в землю горлышко, тем «адресней» будет ваша подкормка. При этом кусты не забудьте пасынковать.
Потому как это лето было очень сухим и жарким, доводилось часто встряхивать кусты, чтобы рассеивалась пыльца, а в особенно знойные дни устраивать дождевание.
Мой любимые томаты сорта — Малиновый десертныйный, вывезенный несколько лет назад из Ахтубинской поймы, что под Астраханью. Первые помидоры — темно-вишневого цвета, очень сладостные и ароматные, были не больше 300 граммов и созревали не раньше конца августа. Но домохозяйка, у которой я в свое время купил плоды, утверждал, что они могут доходить до 800 граммов, если за ними отлично ухаживать.
И я начала над ними работать: обрывал своевременно пасынки, снимал лишние, я так думаю, цветочные кисти, а основное формировал куст таким образом, чтобы плоды были подольше с солнечной стороны.
Буквально через три-четыре года я получил то, что хотел: плоды томатов из именно отобранных семян стали крупнее и созревать начали существенно до недавнего времени. Сегодня я не могу нахвалиться малиновыми помидорами сорта Малиновый десертныйный — взамен августа мы принимаем пищу их уже в июле, а вес отдельных экземпляров может достигать килограмма. Очень мясистые, ароматные, они стали реальным, украшением стола.
Есть в моей коллекции и экзоты томаты: американский Деликатесный, Дынный. Анна Герман, Сердце Ашхабада, Персиковый, Памяти Корнеева, Супер Стар и остальные. Они все со своим характером, просят для ухода за ними конкретного навыка, знаний и терпения.
Сорта помидоров.
Тридцатилетний навык работы на дачном участке научил меня осторожно подходить к выбору сортов овощей и цветов. Очень много ошибок было в первые годы, когда главным критерием было «нравится — не понравится». наименование, потому что именно этим и обходились знания о сорте.
Были сезоны, когда на моем огороде вдруг оказывались десятки первых и ультра первых модных сортов, и у меня было изобилие томатов в июне и в первых числах Июля, а потом кусты засыхали — и лето и осень я оставалась без томатов.
Да, подобных томатов было много, но вкус у них — кислый или кислый. В основном, кусты у первых сортов низкорослые, хотя урожаи бывают и неплохие — до 5-7 кг с куста. И как бы вы за ними не ухаживали, иного ждать не приходится — ранние сорта для того сделаны, чтобы удовлетворить первый интерес, когда в продаже дорого стоят помидоры.
Не так давно в одной из довольно популярных газет мне пришлось прочесть объявление бывшего шахтера, переквалифицировавшегося в овощевода: «Продаю семена супер-ранних, супер-сладких и супер больших урожайных томатов, до 50 кг с куста». И люди верят! Да в «супер-раннем» кусте листьев меньше, чем он обещает томатов. Большими они не могут быть, так как созревают за месяц-полтора. Сладкими тоже, так как за май и июнь не успевают набрать необходимую сумму температур, чтобы в них появился сахар.
Благодаря этому, если у вас есть желание первых томатов, приобретайте Анну, Иришку, Мыть, Легионер, Ранковый, Эфемер и им аналогичные в количестве, необходимом для вашего семейства для того, чтобы утолить первую томатную жажду. В основном, эти томаты весом в 40-50 г, самые ценные — до 100 г.
Томаты сорта.
Эти сорта помидоров не должны бояться низкой температуры, они не просят подвязки и постоянных подкормок, простые в эксплуатации и поливе. Но и вы не должны ждать от них никаких «супер-качеств». Если имеется возможность, приобретайте сорта ранне-средних сроков развития, типа Аризоны, Сабрины, Щедрина. Юноны, Флоры, Тамины и др. Из подобного сортамента всегда можно самому вывести путем естественного отбора то, что вам лучше подойдет. Так, Аризона из раннего сорта давно уже стала ранне-средним и просто средним.
Подобных сортов томатов у вас тоже должно быть не менее трети всей коллекции». Но ни в коем случае не нужно отказываться от популярных голландских больших сливок — Каспар, Консул, Инкас, Красный охотник и наших типа Лагидный, Рубин и подобных им. Тотже Инкас или Каспар, презентовав вам первые плоды в первых числах Июня, будут радовать и в июле, и до середины августа, в зависимости от ухода и погоды.
Однако не опускайте руки, если ваш любимый сорт томатов— и большой, и сладкий, и урожайный — созревает только в августе, а вы хотите его иметь пораньше. У меня такая история была пару лет назад, когда в коллекцию попали реальные жемчужины — Малиновый десертный и Трайтон. Они радовали меня и размером, и ароматом, и вкусом, но чрезмерно уж поздно начинали созревать — в последних числах Августа. А хотелось до недавнего времени!
Я понимаю, что природу нельзя победить, и все же. Несколько особенно мощных кустов взяла под собственный неусыпный контроль. Тут же после завязи на первых кистях выщипал «лишние», очень маленькие плодики, оставив не больше трех-четырех. Потом срезал листы под этими кистями, а позднее убрал и те, что затеняли плод от солнечных лучей с запада и юга. И, разумеется, подкормка. Наиболее целесообразно, вставить двухлитровую бутылку из платика из-под мин. воды горлышком вниз глубже под куст. Чтобы подкормка не выливалась сразу, а просачивалась не быстро, в горлышко пало покласть три-четыре кусочка щебня и засыпать стаканом золы. Все! Теперь разводите раствор куриного помета, и раз в 14 дней заливайте. Полив — раз на протяжении недели, вечерами.
Сегодня у меня и Сибирский ранний, и Малиновый бизон с Малиновым десертным, как и Трайтон, в массе собственной созревают в летний разгар.
Итак, главная составляющая коллекции должна быть средних и поздних сортов помидоров. Собственно к ним вы и можете предъявлять довольно большие требования: и по весу, и по урожайности, и по вкусу. Это и старые сорта томатов типа Микадо, Кардинал, Чудо земли, Кабардинские, Огородник, Новичок, Волгоградец. Нужно обратить внимание: не Волгоградский, изживший себя, кислый и усредненный по размерам, а конкретно Волгоградец -крупный, сладкий, завязывающийся по нескольким штук на одной кисти, как Новичок или Огородник.
Некоторые выводы. Новые, редкие, экзотичные сорта нужно иметь на участке в первую очередь, чтобы радовать душу собственную и близких. Однако они, просят очень высокого ухода, навыка и знаний больше среднего. А как быть, если вы едете на участок только в выходные, да и земля у вас давно не удобрялась? Не бойтесь. И Великан Новикова, и Исполин (сродни Памяти Корнеева и Супер Стар) все равно дадут урожай, так как уж очень хороши.
Формируя коллекцию, необходимо помнить и о сортах-тружениках: Болгарине, Болгарской розе, Днепровских зорях и аналогичных им непрофессиональных сортах. Не забудьте и о гибридах Тарасенко, которые гораздо пережили собственного создателя.
Достаточно сказать и о называемых по другому «долгоиграющих» томатах: Лонг Кипере, Жирафе, Шедевре, Меране. Достаточно часто эти все сорта стремятся купить сразу. Но для чего? Характерность у них одна: их высевают в открытый грунт не до недавнего времени мая. Они зреют себе тихо все лето. Собирают их поздней осенью, перед самыми морозами и отсылают или в холодную, непромерзающую крытую террасу, или в самый низ холодильника.
Плоды остаются бледно-розовыми с желтизной всю зиму, хотя в разрезе напоминают спелый арбуз. Разумеется, хорошо красиво оформить ими новогодний салат, но и только.
Объявления рекламы.
Сорта Помидоров | ХитАгро.RU
Сорта помидоров фото
Вот уж чем порадовали нашего брата-огородника селекционеры, так это количеством и качеством сортов и гибридов помидоров (по-научному, их называют томатами). Их не сто, не двести и даже не тысяча – десятки тысяч! И это только те, что учеными выводились и прошли все полевые проверки. А как пройдёшь по любому поселку, окажется, что сортов помидоров и того больше. Любители-селекционеры от профессионалов тоже не отстают и выводят все новых и новых красавцев, на различный вкус и на любой цвет. Ни одного огорода не хватит, чтобы успеть их все перепробовать, даже в том случае, если растить всего по одному кустику каждого сорта. А как начнешь выбирать – разбегаются глаза. И тот сорт диво как прекрасен, и этот даже лучше, а вон тот – и совсем слов нет. Попробуй-ка разберись, какой из них самый-самый лучший! Но хотя и непростая это задача, а справиться с ней все же можно.
Как вы уже знаете все сорта и гибриды помидоров в одной публикации мы описать не сможем, но маленькой каталог сортов помидоров я предлагаю для вас, к каждому сорту помидоров прилагается фото этого сорта и подробное описание к нему.
Сорт помидоров Санька
Помидор «Санька»- низкорослый суперскороспелый сорт. Созревает на 90-95 день после возникновения всходов. Растение детерминантное, высотой до 60см. Плоды сочно-красного цвета, большие, плотные, массой до 150г. Качества вкуса отличные. Сорт отличается дружным и ранним плодоношением, стойкостью к болезням. Предназначается для использования в свежем виде и для консервирования. Отзывы о этом сорте- позитивные. Помимо того, что он скороспелый, не просит пасынкования ( я правда обрываю у него находящиеся снизу листья), он еще и обладает стойкостью к болезням и очень урожайный. Если вы уезжаете с дачи, а помидор на кусте бурого цвета и есть опасение, что до последующего приезда он не «доживет», не нужно боятся: смело срывайте его с куста. За несколько дней он покраснеет, а вкус не будет уступать вкусу помидора , созревшего на кусте.
Сорт помидоровЧерный принц
?тот поразительный сорт помидор выделяется яркой темно-красной окраской и оригинальным вкусом. Их добавляют как в салат, так и употребляют просто, в качестве лакомства.
Помидоры Черный принц могут достигать веса до 400 грамм, а сам куст может быть длиной до 2,5 метра, благодаря этому их в первую очередь необходимо подвязывать. Высота подвязанного куста должна быть такая, чтобы вы смогли собственными силами до его доставать. Семена этого сорта не слишком популярны в сельскохозяйственных магазинах, но во всемирной сети их приобрести можно. Было бы неплохо купить готовую рассаду помидор у владельцев дачи, которые сами растят этот сорт: так вы сумеете быть уверенными, что у растения будет крепкий иммунитет, который поможет ему бороться с вредно микрофлорой, обитающей на слабых растениях. Садить этот сорт помидор необходимо на расстоянии не менее 1,5 метра от иных сортов, обеспечивая ему рост и развитие в ?монокультуре?, не допуская переопыления сортов.Всходит Черный принц намного длительнее и реже, чем прочие, более популярные сорта. Кусты со сформировавшейся кроной высаживают в июне, продержав их до этого неделю-две на улице. Почва для этого сорта должна состоять из земли, песка и перегноя, с добавкой деревянной золы. Черный принц ? выведен очень давно, благодаря этому почитателям здоровой пищи не нужно бояться того, что этот сорт генно-модифицированный. Черный мавр, и также некоторые новые сорта также имеют темно-красный цвет, впрочем эти сорта не путайте с Черным принцем, так как они выведены в Китае и являются чудом генной инженерии.
Сорт помидоровбычье сердце
Растение сильнорослое (150-170 см), с раскидистым кустом. Урожайность ? 3,5-5 кг/раст. в открытом грунте и 8-12 кг/раст. в защищенном грунте. Характерности агротехники: в средней полосе советуется для выращивания в пленочных теплицах, на юге ? в открытом грунте. Садить 2,5-3 растения на 1 кв.м, формировать в один стебель с подвязкой растения к вертикальной опоре, постоянно пасынковать. Сроки развития: среднеспелый: созревает через 125-132 дня после возникновения всходов. Плод: характерность сорта ? наличие на одном растении плодов разнообразной формы и различной массы. На нижних соцветиях, 2-3 больших плода плоско-округлой формы массой около 400 г, на дальнейших соцветиях очень маленькие плоды овальной формы массой 50-100 г. Плоды темно-малиновые, мясистые. Качества вкуса ? отличные. Стойкость: среднеустойчив к болезням. Применение: большие плоды для потребления в свежем виде, очень маленькие можно консервировать. Сорт Бычье сердце завоевал особенную популярность среди огородников благодаря вкусным, большим плодам. Свежие плоды выделяются замечательным вкусом. Они прекрасно подойдут как для потребления в свежем виде, так же и для приготовления самых разных блюд ? ведь отличные качества вкуса плодов будут сохранены и в переработке. Бычье сердце ? это испытанный временем хороший сорт. Если Вы особенно заинтересованы в гарантированном получении урожая, то сорт Бычье сердце ? это собственно то, что Вам необходимо.
Сорт помидоров розовый мед
Сорт из коллекции «Сибирского сада», плоды довольно крупные, розовоплодные, сладостные и мясистые, предназначается для использования в свежем виде и переработки на соки, пюре, пасты, салаты.. Форма плодов — округло-сердцевидная. Масса плодов на первых кистях достигает 1500 грамм, но потому как на кисти в большинстве случаев завязуется два и более плода, вес их меньше
Крупноплодный, среднеранний сорт для теплиц и открытого грунта . Куст высотой 1.2-1,5м. Выделяется почковидными плодами розового цвета, массой до 600гр. ’якоть томатов очень хорошая, сладкая, практически без кислот. Урожайность составляет 4-5кг с куста. Сорт стоек к трещине и целому комплексу заболеваний.
Сорт помидоров начинающий
Известный и мой очень любимый помидор ?Новичок? на протяжении долгого времени держит первое место по популярности в наших краях. Плоды овальной формы, гладкие, красно-оранжевые, с прекрасным отрывом от плодоножки, транспортабельные, стойкие к ударам царапинам и так далее. Масса плода 90-110 граммов.. Мякоть сладкая, сахарная. Сорт среднего срока развития. Сильно любит полив. Хотя, в нашу поволжскую жару полив любят все растения. Кусты у ?Новичка? раскидистые, широкими листами он закрывает помидоры, чтобы не сгорели на солнечных лучах. Очень урожайный сорт, были года, когда с одного куста собирали по паре вёдер помидор.
Сорт томатовбуденовка
Томат Буденовка относится к крупноплодным среднеранним (период его развития составляет в среднем 107-110 дней) сортам. Буденовка захватила большую популярность среди огородников и прочно обосновалась на многих участках возле дома, в первую очередь, благодаря крайней несложности в выращивании и уходе, относительно большой стойкости к фитофторозу и иным болезням, и также трещине, очень высокой урожайности и замечательным качеству вкуса.
Вес одного плода данного сорта, в основном, будет примерно трехсот, а нередко достигает и семисот грамм. Урожайность одного куста в среднем будет примерно четырех-пяти килограммов, а при правильном уходе в течении сезона с куста можно собрать до семи килограммов помидоров. При этом томат Буденовка имеет фактически одинаковые по размерам плоды с мясистой, сладкой мякотью и мелкой семенной коробкой. Специфической особенностью этого сорта считается необыкновенное созревание: проходит оно с конца июля до ранней осени, при этом плоды зреют внутри. Другими словами, когда внешне помидоры смотрятся зеленоватыми, в середине они уже полностью созревшие.
Выращивание этого сорта помидоров не просит чрезмерных усилий (наверное, одним единственным сложным и непростым процессом можно назвать формирование и подвязывание кустов, которое особенно нужно тепличным растениям). Также необходимо выделить, что для правильного развития Буденовка нуждается в подкормке этими элементами, как фосфор и калий: в качестве удобрений для этого сорта можно применять, например, раствор измельченного суперфосфата и настой молотой яичной скорлупы.
Сорт томатов батяня
Очень благоприятный сорт сибирских селекционеров, сочетающий столь необходимые качества, как скороспелость, крупноплодность, высокую урожайность и отличные качества вкуса. От всходов до начала развития – 90 дней. Растение высотой 1,7-2,0 м, выращивается в стеклянных и пленочных теплицах либо в открытом грунте. Плоды сердцевидной формы с носиком, идеально гладкие, блестящие, малинового цвета, массой до 500 гр., сахаристые, сладостные. Период плодоношения долгий, общая урожайность до 17 кг с 1 кв. м.
Сорти томатів штамбові. Як доглядати за штамбовими сортами помідорів
Зараз все частіше городники віддають перевагу низькорослим сортам томатів. І це не дивно, так як вони досить невибагливі і дуже прості у догляді. Серед низькорослих сортів помідорів часто трапляються і штамбові. Що ж вони собою представляють, і як їх вирощувати? На ці питання ви знайдете відповіді у цій статті.
Загальні відомості
Штамбовими називаються томати, які не потребують пасинкування і мають круглу форму і середній розмір плода. Коренева система цих рослин залягає неглибоко, але при цьому їх стовбур товстий, прямостоящий і стійкий. Кущі подобных помідорів невысокийі, тому на одній ділянці їх можна висадити в 2 рази більше і отримати відмінний урожай. Дані рослини не здатні витися, але під вагою плодів можуть лягати на землю. При цьому вони так само продовжують рости і не вимагають установки опор чи інших підв’язок.
Всі сорти томатів штамбові досить стійкі до різких змін погоди, вони невибагливі і не потребують рясного поливу. Більшість подобных помідорів висаджується у відкритий грунт, тому при виборі сорту в першу чергу слід звернути увагу на їх швидкість дозрівання і районування. Розсаду штамбових сортів можна вільно придбати як в спеціалізованих магазинах, так і на ринку.
Штамбові сорти помідорів мають гофровану листову пластинку. Ця особливість значно збільшує здатність рослини не тільки до фотосинтезу, а й до питомої асиміляції. Пазушні пагони або пасинки зазвичай з’являються пізніше приблизно на 2 тижні, ніж у гібридів або звичайних сортів. Вони майже не розвиваються і тому беруть дуже мало поживних речовин. Саме завдяки погано розвиненим пасинкам штамбові томати дають високу врожайність, ніж вигіднище відрізняються на тлі інших сортів.
Шкірочка у помідорів тонка, але досить міцна. Рослина має один стовбур, і це значно спрощує збір врожаю. Посудіть самі, їх гілки не загороджувати міжряддя, тому людина може вільно проходити між рослинами зі спецтехнікою. Такі помідори добре переносять транспортування і можуть зберігатися при кімнатній температурі до 20-25 днів.
Вирощування
Сорти томатів штамбові завжди добре приживаються. Городники вирощують їх із задоволенням. Розсада подобных томатів не витягується і не сущесє твуетід вагою листя. Крім того, вони зручні тим, що їх можна вирощувати навіть у квартирі, на засклених балконах і лоджіях, а також на крытых террасах приватних будинків, використовуючи для цього квіткові горщики.
Сорти штамбових помідорів висаджують на відстані 27-37 см один від одного, а між рядами залишають простір в 55-65 см. Для того щоб рослини були компактними, їх не потрібно рясно поливати і підгодовувати, особливо це стосується азотних добрив. Треба відзначити, що високорослі сорти можуть ламатися при сильному вітрі, тоді як штамбові більш стійкі до різних несприятливих умов, тому їх можна без побоювання висаджувати у відкритий грунт.
Швидко спеющей томати
Штамбові сорти помідорів відрізняються один від одного своєю скоростиглістю. Візьмемо, приміром, швидко спеющей сорт Боні-М. Це штамбовий кущ, що має висоту 25-35 см, дозріває вже через 80-85 днів з моменту появи сходів. Даний сорт не обов’язково висаджувати в почву у вигляді готової розсади. Кращі насіння томатів можна відразу ж висівати в землю. Плоди сорту Боні-М невеликого розміру, вони дуже ароматні і смачні. Мають яскраво-червоний колір і плоско форму. Один плід зазвичай важить 65-85 г, але трапляються екземпляри і до 220 м
До ранньостиглих сортів відносяться і помідори Бушмен. Головною їхньою гідністю є той факт, що вони відмінно переносять засуху і можуть відносно тривалий час обходитися без поливів. Це красиве, кремезне і потужна рослина, висота якого сягає 55 см. Плоди у Бушмена середнього розміру, що мають округлу форму. Важать вони в середньому 110-130 г, а при рясних поливах — до 250 г. Ці томати мають відмінні товарними якостями: привабливим зовнішнім виглядом, відмінним смаком і відносно довгим терміном зберігання.
Середньостиглі сорти
До них відносяться помідори Денис. Висота куща 35-55 см. Це штамбовий великоплідний томат, один плід якого важить 250-300 г. Вони цукрові, але не тріскаються, мають рожеве забарвлення і округлу форму. Незважаючи на те що плоди досить великі, рослина не вимагає ні пасинкування, ні підв’язок, так як потужний кущ здатний витримувати такі навантаження. Головним достоїнством даного сорту є стійкість до різного роду шкідників і захворювань.
Наступний сорт — Левине серце. Ця рослина заввишки в 55-63 см дуже стійко до поразки фітофторозом. Його плоди яскраво-червоного кольору, не схильні до розтріскування. Вони гладкі і щільні. Плоди великі і важать в середньому від 320 до 420 г.
Нові сорти для відкритого грунту
Селекційні роботи проводяться постійно. Тому щороку з’являються новинки в цій галузі. Кращі і вже перевірені томати для відкритого грунту штамбові зазвичай мають великі плоди і довжину стебла до 80 см. До них відносяться помідори Любань, Сибірський козир, Тюхтій. Також для цих цілей підійдуть більш нові сорти скоростиглих томатів, такі як Спалах, Рожевий сувенір, Сонячний зайчик, Буян, Рум’янець Санкт-Петербурга, Спритний, Предводитель червоношкірих.
Але найбільшим попитом у городників користуються ультраскоростиглий томати та їх гібриди. С правой стороны в тому, що такі сорти можна вирощувати без розсади навіть у тих регіонах, де літо холодне і коротке. Але сіяти вибрані кращі насіння томатів необхіднище на самому початку травня, під укриттям і на утеплений грунт. Для цього підійдуть сорти, у яких вага плодів не перевищує 100-150 г, а висота стовбура рослини близько 50 см. Такі томати зазвичай не піддають Пасинкування, і з них можна брати своє насіння. До них відносяться помідори Буян, Сонячний зайчик, Спалах, Каченя, Рожевий сувенір.
Що стосується гібридів, то зібрані з них насіння використовувати для посадки не рекомендується, оскільки вони бувають часто недорозвиненими і їм не передаються всі первинні властивості даного сорту. Тому з них неможливо виростити гарні помідори. Рекомендовані сорти томатів штамбові для висадки в почву з числа гібридів, які можуть визріти на околиці Північної столиці: Предводитель червоношкірих, Нінуля, Спритний, Катя, Солероссо, Рум’янець Санкт-Петербурга. Існують також сверхранние гібриди з великими плодами вагою 200 г і більше. До них відносяться Гаяс Бексеев і Приносящий удачу. Всі перераховані вище сорти томатів штамбові будуть відмінно рости і в теплицях.
Дерева і чагарники
Шкідники і хвороби
Користь і шкода крота Знищуючи шкідливих комах і особливо личинок хруща, кроти приносять неоціненну користь сільському і лісовому господарству . Про крота Кріт веде підземний спосіб життя, рідко виходить на поверхню, і вся його діяльність клопітка малодоступна безпосередньому спостереженню .
Врожайні сорти помідорів для Уралу — Чудо-город
Помідори на Уралі
Погодні умови Середнього Уралу не дуже слушно для вирощування помідорів у відкритому грунті. Безморозний період у повітрі у нас триває всього 70-80 днів, а на грунті і того менше — 60-80 днів. Тим не менше, помідори здесь — одна з найпопулярніших овочевих культур. При вмілому підборі сортів, правильно вирощеної і загартованою розсаді, гарний догляд з кожного кв.м. теплиці при короткому уральському літо можна отримувати до 15 кг смачних плодів.
Найчастіше початківці городники зазнають невдачі тільки тому, що купують і сіють насіння невідомих їм сортів або навіть тих сортів, які не дозрівають в цій місцевості. Я багато разів вирощував районовані в Нечорнозем’я сорти Сибірський скоростиглий, Грунтовий ГРИБОВСЬКИЙ, Білий налив, Перемога, Талаліхін та інші. Слів немає, сорти ці прекрасені, врожайні, стійкі до хвороб. Але за багато років найбільш урожайним сортом в мене виявився Молдавський ранній. У необігрівальній теплиці він дозріває на 3-5 днів раніше Сибірського скоростиглого, а за врожайністю значно перевершує його. В окремі роки врожайність помідорів цього сорту сягала 15 кг з 1 м 2 теплиці. Молдавські ранні дозрівають дружно, більше половини врожаю збирають до 10 серпня, тобто до поширення фітофтори. Кущі висотою 50-60 см, плоди плоско вагою 80-100 г, вельми смачні.
Кілька років я вирощую помідори сортів Київські та Гігант. Плоди сорту Київські лимонного кольору, солодкі, дуже великі, середня вага їх 200-250 г, окремі плоди досягають ваги 400 г і більше. Кущі потужні, висотою до 1,5 м з товстим стеблом, схильні до загущення, стійкі до хвороб. З куща збираю до 30 плодів.
Застосовуваний мною метод вирощування розсади помідорів, а потім і плодів, простий і надійний. Він доступний кожному городника і розрахований на одержання гарного врожаю при мінімальних затратах праці.
Мало вибрати найбільш врожайний сорт , потрібно обзавестися ще повноцінними здоровими насінням. Недарма кажуть: яке насіння, такий і плід. Від якості насіння і їх підготовки залежать дружність появи сходів, стійкість рослин до шкідників, хвороб і заморозків, подальший розвиток всієї рослини.
Для посіву беру насіння з рано дозрілих і здорових плодів, які виросли на добре розвинених рослинах. Насіннєві помідори лежать до тих пір, поки м’якоть не стане рідкою. Навесні перед посівом відбираю повноцінне насіння за питомою вагою. Для цього насіння занурюю в 5%-ний розчин кухонної солі. У розчині більш крупне насіння осідають на днище, всі щуплі, які спливли на поверхню, викидаю.
Відомо, що деякі хвороби помідорів, наприклад, стрік, передаються рослинам через насіння. Щоб уберегти кущі від захворювань, насіння перед посівом протравлюється. Найпростіший спосіб протруєння — обробка насіння однопроцентний розчином марганцевокислого калію. Для цього 1 г марганцівки розчиняю в 100 г (половина склянки) теплої води і опускаю туди насіння на 10 хв. Потім їх ретельно промиваю і злегка просушують.
Перед посівом насіння помідорів замочую і тримаю у воді при кімнатній температурі дві доби. Після цього насіння три доби витримую при температурі мінус 2 — 3 °: ставлю їх в морозильну камеру холодильника на чайному блюдечку з водою. Рослини, що виросли з насіння, що пройшли таку загартування, не бояться короткочасних знижень температури. Загартування підвищує активність фотосинтезу, сприяє посиленому зростання кореневої системи.
Треба пам’ятати, що однією передпосівної гартом насіння не обійтися. Щоб виростити стійкі до низьких температур рослини, треба їх гартувати від моменту посіву до висадки в почву. Як я поступаю в цьому випадку? Підготовлені Насіння висівають в ящики, наповнені сумішшю з 3 частин звичайного городнього грунту з грядки і 2 частин свіжих тирси з додаванням на відро суміші однієї пів-літрової банки золи та трьох сірникових коробок суперфосфату.
Ящики беру глибиною 5 — 6 см. Тонкий шар грунту не закисає, і схожість насіння буває дуже високою. Насіння сію в борозенки і злегка присипати землёй. Посіви поливають тёплой водою, ставлю в тепле місце і закриваю склом. Надалі до сходів поливаю щоденно тёплой водою.
Різні сорти помідорів
Сходи з’являються на 4-5 день. З їх появою ящики ставлю на найсвітліше місце, температуру на 7 днів треба понизити до 12 — 15 вдень, а вночі до 6-8 °. Цей прийом допомагає отримати міцні і кремезні сіянці. Надалі підвищую температуру вдень до 18-20 °, вночі до 10-12 °.
Сіянці пікірують після появи иного справжнього листка. При цьому центральний корінь обов’язково відщипує на одну третину для утворення потужних бічних коренів. Грунт для пікіровки беру того ж складу, що і для посіву. Заповнюю нею стаканы НЕ країв, а залишаю зверху 4 — б см для подсипок. Такі підсипки виробляю двічі через 10 і 20 днів після пікіровки.
У наших кліматичних умовах розсаду помідорів можна вирощувати тільки в горщиках. При висадці в почву безгоршечной розсади на приживання травмованої кореневої системи втрачається 10-15 днів дорогого часу.
Протягом багатьох років мною були випробувані варіанти пікіровки в торфобрикети, у ящики, паперові стаканы. Але найзручнішою все ж таки виявилася пікіровка у звичайні скляні стакани. Вона зручна в усіх відношеннях. У скляних стаканах добре ростуть сіянці, при цьому дуже зручно контролювати ріст кореневої системи і вологість грунту. Важливо й те, що при вирощуванні розсади в квартирі скляні склянки не смітять і не псують зовнішнього вигляду підвіконь.
Пікірують у склянки обов’язково за два сіянця, через 15-20 днів слабкий сіянець обрізаю біля кореня, але не виривають. Распікірованную розсаду добре поливаю і 3-4 дня тримаю в тіні при кімнатній температурі. Потім розсаду встановлюю між рамами вікна, де вона перебуває до висадки в почву. Для кращого її розміщення майстру між рамами полички з дощок на відстані 40-50 см одна від одної. На полички і ставлю розсаду. Зовнішня кватирка завжди відкрита. Залежно від погоди температуру повітря між рамами регулюю за допомогою внутрішньої стулки вікна. Таким чином, на вікні виходить домашня теплиця з умовами, близькими до найкращих для розсади. Правильне співвідношення поживних елементів, нормальна освітленість і оптимальний температурний режим дозволяють щорічно отримувати потужну, добре розвинену розсаду.
Мене часто запитують, чим я удобрюють розсаду, як щороку отримую великий урожай помідорів?
Треба мати на увазі, що молоді сіянці помідорів Отен потребують у фосфорі і в той же час погано засвоюють його з грунту з низькою концентрацією цього елемента. Якщо не внести в достатній кількості фосфорні добрива, сіянці відстануть у зростанні, їх листя придбають темно-фіолетове забарвлення. Така розсада розвивається повільніше, терміни цвітіння і дозрівання плодів сильно затримуються.
Дуже обережно застосовую я в фазі сіянців добрива, що містять азот, тому що при рясному харчуванні азотом розсада витягується, а це призводить до затримки цвітіння і зав’язування плодів.
Підгодовую розсаду через 10 і 20 днів після пікіровки перед підсипанням грунту у склянки. Підгодовую сухим мінеральним добривом, в кожен стакан кладу по 6-7 зерен суперфосфату, 2-3 зерна нітрофоска, після чого додаю 1-2 см грунту і потім по потреби поливаю.
Щоб рослини не захворіли Стріка, за кілька днів до висадки в почву розсаду поливаю розчином марганцівки (5 г на 10 л води).
Грунт у теплиці готую з осені. У вересні на кожні 2 м 2 теплиці насипаю по одному мішку опалого листя деревних і грунт відразу ж перекопують. У перших числах квітня, як тільки грунт у теплиці розмерзнеться на глибину лопати (на вулиці ще лежить сніг), на кожен квадратний метр теплиці вношу по 10 г нітрофоска, потім грунт знову перекопують. Така обробка протягом декількох років дозволила отримати грунт рихлу, з великою вологоємністю і досить живильну.
У перших числах квітня відразу після перекопки посередині обох грядок сію редис, салат, шпинат, китайську листову капусту. Багато городники чомусь забувають, що ці рослини вільно переносять заморозки в 3-4 ° і сіють їх тільки напередодні першого травня.
У День Перемоги у нас на столі завжди свої овочі в достатній кількості. І, як правило, 9-10 травня я починаю садити в теплиці перші помідори. Причому на випадок сильних зворотних заморозків висаджую помідори в 3 прийоми (з тижневими інтервалами). Зазвичай розсада сортів Молдавський ранній, Київський і Гігант витримує ці заморозки.
Я зазнав багато схем посадки томатів і прийшов до висновку, що в умовах Уралу найбільший ефект дає загущення посадка. При нашому короткому літі виростити плоди більш ніж у 4 яруси в неопалюваній теплиці неможливо. А раз не можна, то навіщо застосовувати розріджених посадку?
Помідори сорту Молдавський ранній саджу через 40 см у ряду і через 60 см між рядами. Крім того, посадку загущувальну вдвічі, саджаючи в кожну лунку по два кущі. Таким чином, на 10 м 2 площі теплиці саджу до 100 кущів.
Помідори саджу так, щоб після посадки залишалася лунка глибиною не менше 15 см. Це роблю для того, щоб у міру зростання куща в лунку можна було на тижні підсипати землю на 3-5 см. При такому підгортанні у помідорів швидко утворюються додаткові корінці, розширюється живильна середовище. Грунт стає більш пористої, краще дихає коренева система. А вода при поливі проникає до корінцях поступово, не вимиваючи поживних речовин, що вносяться час від часу у вигляді добрив.
Помідори люблять вологий грунт і сухе повітря. При вологості повітря вище 70% квіти осипаються, оскільки не відбувається запліднення. Тому поливаю помідори двічі на тиждень. Поливаю так, щоб земля була вологою на всю глибину залягання коренів. Поливаю підігрітої на сонці водою по 2-2,5 відра на 1 м 2. Воду наливаю під корінь, не зволожуючи листя. Для зменшення вологості в теплиці, із закінченням, загрози зворотних заморозків, для провітрювання постійно тримаю відкритим все, що можна відкрити.
Для кращого запилення квіток рослини іноді трясе, смикаючи за дріт, до якої вони підв’язані шпагатом. Роблю це опівдні, коли в теплиці жарко і повітря найбільш сухий.
Велику увагу приділяю підгодівлі рослин. Для підгодівлі використовую тільки мінеральні добрива.
У зв’язку з тим, що при загущених посадках винос мінеральних речовин із грунту великий, підживлення рослин виробляю тричі. Перший раз, в період наливу плодів на перших кистях, — на 10 л води кладу по 40 г суперфосфату, 20 г калійної солі, 10 г сечовини, 3 г марганцівки, 2 г мідного купоросу. Другий раз, в період початку збору перших зрілих плодів, — на 10 л води 30 г суперфосфату, 20 г хлористого калію, 20 г сечовини, 10 г вапна, 2 г мідного купоросу. Третій раз, в період масового збирання плодів, — на 10 л води 30 г суперфосфату, 20 г хлористого калію, 3 марганцівки, 2 г мідного купоросу.
Для прискорення дозрівання пасинки і нижнє листя видаляю. Це також покращує доступ світла до плодів, поліпшує провітрювання теплиці, особливо нижніх шарів повітря.
У зв’язку з загущених посадками в цілях профілактики і боротьби з хворобами через кожні 2 тижні проводжу обприскування рослин бордоською рідиною. Боротися із захворюваннями допомагає також мідний купорос, який я тричі за літо застосовую у складі кореневих підгодівель, так як мідь підвищує стійкість рослин до інфекційних захворювань.
Томати не переносять холодних ночей, адже для плодів вже згубна температура в 8 ° тепла. Тому помідори знімаю з кущів тільки бурими або зеленими.
Дозарювання помідорів виробляю в ящиках, куди укладають плоди в два-три шари. Для прискорення дозрівання в ящик з зеленими помідорами кладу кілька червоних. І навпаки, вибираючи з ящика червоні помідори, відтягують термін дозрівання інших.
Дерева і чагарники
Шкідники і хвороби
Користь і шкода крота Знищуючи шкідливих комах і особливо личинок хруща, кроти приносять неоціненну користь сільському і лісовому господарству . Про крота Кріт веде підземний спосіб життя, рідко виходить на поверхню, і вся його діяльність клопітка малодоступна безпосередньому спостереженню .
Ліановідние високорослі помідори, вирощування гібридів — Чудо-город
Вже в перші роки опитніческой роботи з помідорами (а я займаюся ними 30 років) переконався в доцільності вирощування на аматорських городах ліановідних, високорослих помідорів, що досягають висоти від 3 до пяти метров. Ліановідние помідори вигіднище відрізняються від інших форм значною врожайністю, розтягнутим періодом плодоношення, високими смаковими якостями плодів, а також порівняльної стійкістю проти несприятливих погодних умов і хвороб.
У моїй колекції ліановідних помідорів, що нараховує близько 50 сортів, є і сорту власної селекції. Це Гібрид 1, Гібрид 2, Гібрид 6, Подарунок Полісся і інші. Численні відгуки овочівників-любителів говорять про те, що названі сорти добре зарекомендували себе в Сибіру, на Камчатці, у Прибалтиці, Казахстані, не кажучи вже про Україну, середній смузі Росії і Білорусії.
Наведу лише два приклади.
«Не перестаю захоплюватися гібридом 2. У кожній кисті налічується 40-45 плодів, середня вага кожного 1970 Вага кисті 3 кг і більше. З кожного куща я знімаю урожай 15-17 кг. Для Сибіру — це диво! В. Чащина, м. Новосибірськ ».
Високу оцінку дають і гібрид 1. З Комі В. Рослий повідомив: «Ваші гібриди вирощую в теплиці під плівкою. Плоди Гібрид 1 великі, великолепені, смачні. З одного куща знімаю врожай від 14 до двадцати килограмм ».
В останні роки моя колекція помідорів поповнилася ще одним сортом. Я назвав його Ювілейний Тарасенко. При створенні цього сорту я використав у якості вихідних батьківських ліній вже відомі Гібрид 1 і Гібрид 2. Здесь зазначу лише на деякі їх особливості, які проявилися в якійсь мірі в новому сорті Ювілейний Тарасенко.
У гібридів 1 плоди оранжево-червоні, округлі, гладкі, м’ясисті. Середня маса кожного 200-300 г. Сорт салатного призначення.
Гібрид 2 вирощую в 2 — 3 стебла, на них формується 10 і більше кистей. Плоди зберігаються в свіжому вигляді місяцями, інколи до січня. Плоди високих смакових якостей, придатні для споживання у свіжому вигляді та консервуванні.
У створенні Ювілейного брав судьба і мексиканський сорт Сан Марцано. Це також високорослий помідор. Плоди в нього подовжено-овальної форми, лимонного кольору, дрібні (10 -15 г), але в кисті їх дуже багато — 300-400 штук і більше. Цінність цього сорту в тому, що він стійкий проти грибних і вірусних захворювань, плоди довго зберігаються свіжими.
Сумішшю пилку Гібрид 2 і Сан Марцано обпилити Гібрид 1 (материнська база), а в наступному році отримав незвичайний гібрид. Кисті його довжиною 40-50 см з безліччю квіток (300-400 шт. І більше), за морфологічними ознаками не похожий на своїх батьків. Потім протягом 4-5 років проводив відбір, щоб отримати лінію урожайну, з гарними смаковими якостями плодів, стійку до різних захворювань.
Сорт Ювілейний — високорослий, його головний стебло виростає до трех метров, слабообліственний. На головному стеблі до кінця сезону буває 4-5 грон. Перша гроно залога с передачей предмета залога залогодержателюється над 3-4-м листком, наступні — через 1-2 аркуша, іноді друга гроно утворюється слідом за першою. Складні суцвіття несуть 300 і більше квіток, але зав’язі на них утворюються не одночасно і не на всіх. Перші зав’язі з’являються в основі, по центруі суцвіття, а потім поступово відбувається зав’язування плодів за його периферії.
Плоди округлі, деякі плоско, різні за розміром. Вага помідора 180 — 200 г, у легендарных в області чашечки є незначна ребристий, верхівка їх трохи відтягнути. Плоди ці помаранчево-червоного кольору, гладкі, м’ясисті, 6-8-камерні, хороших смакових якостей, придатні для вживання в свіжому вигляді і для заготівлі на всякий случай. Свої товарні якості зберігають протягом одного-півтора місяців. Перші грона Ювілейного досягають 4 — 4,5 кг. Цей урожайний сорт вимагає і відповідного догляду, агротехніки. Зупинюся лише на деяких прийомах.
Посадка розсади. Відомо, що коренева система помідорів, особливо високорослих, глибоко проникає в почву, іноді до 1,5 і навіть до двух метров. Тому, починаючи від посіву насіння, подбайте створити для рослини оптимальні умови розвитку сильної кореневої системи. Перед висадкою розсади двомісячного віку копаю ями 50X50 см і глибиною до 40 см. Відстань між ямами по самому центру до 1 м. Верхній шар грунту складаю в один бік, нижній — в іншу. Кожну яму заправляю добривами і ретельно перемішую їх з верхнім шаром грунту (два відра перегною, 3-4 склянки деревної золи і 50 г комплексного мінерального добрива). Бажано такі ями готувати з осені. Розсаду висаджую, не ушкоджуючи коренів у торфоперегнойних горщиках, в яких вона вирощувалася до посадки. У лунку висаджую дві рослини і потім вже формую кущ у двох-стеблової формі. Висаджені рослини рясно поливаю прогрітій водою, попередньо розчинивши в ній марганцевокислий калій (3 г на 10 л води).
Пасинкування. На відміну від інших ліановідних на стеблах Ювілейного пасинки знімаю, як тільки вони досягнуть у довжину 3-4 см. У другій половині липня ще прищипують пагони: до того часу вони виростають до 2,5-3 м.
Дуже важливий момент в період формування куща Ювілейного — операції з регулювання врожаю. За період вегетації на стеблі утворюється 4-5 грон. А оскільки кущ складається з двох стебел, то на ньому вже виходить 8-10 грон. Але на останніх гронах не встигають до осінніх заморозків як слід налитися плоди. Так чого ж їм віднімати поживні речовини у сформованих? Природно, останні грона я обрізаю. Кущ у мене виходить з 5 — 6 гронами. Такі кущі в середньому дають урожай 16-17 кг, хоча потенціальні можливості цього сорту набагато вище. Якщо для Ювілейного створити оптимальний режим — світловий, температурний, відповідну вологість повітря, рослини «годувати і напувати» не наосліп, а по-науковому, то врожайність сорту можна подвоїти.
Важливу роль у розвитку Ювілейного, як і всіх ліановідних, мають підв’язка рослин до опор, їх формування. Найбільш вдалий, на мій погляд, шпалерний спосіб, подібний Пальметто в садівництві. При такій підв’язки кожен стебло і кожна плодова гроно добре висвітлюються сонцем, провітрюються. Стебла почуваються вільно, не сущесітвует і не пригнічуючи один одного. При такій форміровке зручніше доглядати за рослинами.
Я не прихильник такої підв’язки, коли в лунки забивають кілки і потім до них підв’язують рослини. Скупченість куща, підв’язати до колу, затримує висихання дощової води, туману і роси. Скупчення ж зайвої вологи сприяє поширенню грибних хвороб, особливо фітофторозу.
Ось чому для підв’язки переважніше шпалера, яку влаштувати зовсім нескладно. Я особисто шпалеру влаштовую так: по рядах висаджених помідорів вбивав у землю металеві півдюймової труби (можна дерев’яні кілки) з проміжками 3-4 м один від одного. Між трубами-опорами зверху закріп розпірки, потім натягують в 5-7 рядів алюмінієвий дріт. Труби або дерев’яні кілки повинні бути висотою не менше 3 м. Стебла помідорів і грон підв’язують до натягнутою дроті.
І ще одна особливість помідора Ювілейний Тарасенко — збір врожаю. Плоди його у гроні дозрівають поступово. У масивної кисті одні плоди дозріли, інші побуріли, треті тільки зав’язалися. З огляду на цю особливість, не треба очікувати повного дозрівання всіх плодів. Їх я зриваю, як тільки вони придбають бланжевую фарбування, щоб переключити надходження поживних речовин на решту, ще недорозвинені плоди.
Решта прийоми догляду — поливи, підгодівлі, боротьба з хворобами — такі ж, як і для інших ліановідних. Зауважу тільки, що Ювілейний Тарасенко порівняно стійкий проти фітофторозу та бурої плямистості листя. Мабуть, позначився вплив Сан Марцано, що володіє такими властивостями.