Сорта репчатого лука
Лук репчатый во все времена ценился, как источник витаминов и здоровья, что абсолютно обосновано, ведь масла на эфирной основе и фитонциды, в немалых количествах имеющиеся в этом полезном овоще, оказывают дезинфицирующее и общеукрепляющее действие. История хранит массу примеров, когда луковые талисманы носили великие полководцы и правители, как неиссякаемые источник силы и жизненной энергии. Сегодня же полностью нельзя представить обычную нам пищу без лука. Из-за многообразия сортов, выделяющихся по остроте и выраженности вкуса, лук неизменно используется во время приготовления очень большого разнообразия блюд как в сыром виде, так и после тепловой обработки: варки, жарки.
А для того, чтобы лук был доступен для нашего стола целый год, необходимо побеспокоиться о хорошем урожае. Урожайность лука зависит от правильной посадки, ухода и, разумеется, выбора сортов репчатого лука.
Какие бывают сорта лука?
Отличать сорта лука репчатого очень легко, достаточно увидеть образцы на фото или вживую. По свойствам ветвления, другими словами способности образовывать в гнезде определенное количество луковиц, сорта лука делят на:
- малогнездные или малозачатковые – создают – луковицы в одном гнезде от одного севка;
- среднегнезные – способны формировать 3-4 луковицы;
- многогнездные или многозачатковые сорта репчатого лука могут образовывать от пяти луковиц и более.
Более того, сорта лука отличают еще и по качеству вкуса:
- острые сорта содержат немалое количество летучих масел на эфирной основе, «драконящих» слизистые при повреждении тканей лука, и также не летучих масел, вызывающих горечь и жжение во рту. Содержание сухих веществ в сыром луке 15%, сахаров – 9. К острым относятся большинство первых сортов лука. Луковицы выделяются плотностью, благодаря этому острые сорта можно убирать с помощью сельхозтехники. Значительной спецификой также считается и хорошая лежкость такого лука, которая выполняет его доступным в течении круглого года. К острым сортам относятся: «Алеко», «Арзамасский здешний», «Бессоновский здешний», «Стригуновский здешний», «Тимирязевский», «Штутгартен ризен», «Уфимский здешний»;
- полуострые сорта – содержат 12% сухого вещества и 8 – сахаров. Содержат меньше летучих масел. Дают наиболее большой урожай, но и просят существенных не постоянных расходов. Имеют малое число наружной чешуи, благодаря этому хранятся хуже заостренных сортов. Популярные сорта данного вида: «Даниловский 301», «Золотничок», «Каба»;
- сладостные сорта лука репчатого не имеют летучих масел, обладают приятным ненавязчивым вкусом, применяются в пищу по большей части в необделанном виде. Дают достойный урожай, но выращиваться, в основном, могут только на юге. Луковицы подобных сортов очень хрупкие, благодаря этому сбор урожая лучше делать ручным способом. Хранится лук не весьма долго. К сладким сортам относят: «Глобо», «Комета», «Испанский 313»;
- шалот – наиболее вкусный сорт лука, содержание сахаров в нем может достигать 20%. Характерности его в том, что головка состоит из
небольших зубков, которые соединены между собой.
Самые популярные в средней полосе сорта «Кубанский жёлтый Д 332» и «Кущевка харьковская».
Отдельно необходимо отметить озимые сорта лука, благодаря выращиванию которых имеется возможность получать свежий лук к столу круглый год, например, в июне, когда зимние залежи овощей уже подошли к концу. Раннеспелые озимые сорта высевают во 2-3 декадах августа, позднеспелые – в феврале марте. Из очень удачных и популярных сортов можно назвать «Глэсир», «Эллан», «Свифт», «Алике», «Радар», «Юржек», «Эльдорадо», «Стимул».
Обзор сортов и гибридов репчатого лука
Без лука трудно представить себе некоторые блюда, например, салат. Да и селедка, украшенная лучком, выглядит аппетитнее на столе. Приобретая «слезливый» овощ в магазине или на рынке, не все домохозяйки внимание обращают на наименование сорта лука репчатого, так как не очень знают разницы, а она, кстати, есть.
Лук классифицируется по определенным параметрам.
В зависимости от вегетационного периода он может быть:
- ранним (90-100 дней);
- средним (100-120 дней);
- поздним (более четырех месяцев).
По размерам головки отличают: очень маленький (вес плода менее 50г), усредненный (вес — 50 -100г), большой (вес – более 100г).
По количеству луковиц в гнезде:
- малогнездный (1-3 шт);
- среднегнездные (4-5 шт);
- многогнездные (более 5 штук).
По качеству вкуса: острый, сладкий, полуострый, лук-шалот, вкус которого нежный сладко-кислый.
Приняв во внимание все эти и некоторые прочие характеристики, у репчатого лука, как и любого иного овоща, выделяют сорта. Самым интересным качеством для хозяек считается вкус, благодаря этому мы будем рассматривать сорта лука репчатого и гибридов в согласии с таким критерием.
Острые сорта лука репчатого представляются плодами, покрытыми несколькими слоями шелухи. Все являются скороспелыми, но урожайность их не большая. Этот вид смело можно применять для хранения, потому как он считается долголежким. Собственно острые сорта овоща обладают высоким количеством сухого вещества, масел на эфирной основе и сахаров. Сбор урожая выполняется как ручным способом, так и при помощи сельскохозяйственной техники.
- Арзамасский здешний – сорт лука репчатого с остреньким вкусом. Корнеплоды – средних размеров. Относится к малогнездным (2-3 луковицы), среднеспелым. Выделяется очень высокой урожайностью. Отлично поддается хранению.
- Бессоновский здешний — древний сорт лука репчатого. Обладает остреньким вкусом, в гнезде размещается 4-5 луковиц, отлично поддается хранению в течении 8-9 месяцев, но важное преимущество Бессоновского – замечательно подойдет для выращивания на зелень.
- Халцедон – самый популярный из заостренных. Относится к категории среднеспелых. В гнезде в большинстве случаев одна луковица. Халцедон – универсален, подходит для потребления в свежем виде и для переработки, также подойдет для сушки. Хранится отлично.
Есть также гибриды заостренных сортов. Очень распространены – два:
- Золотистый Семко F1 – острый, малогнездный представитель. Относится к раннеспелым. Под золотистой шелухой обладает сочной белой чешуей. Данный гибрид выделяется очень высокой урожайностью и стойкостью к болезням, но сохранять урожай можно не больше 6-7 месяцев.
- Сибирь F1 – лучший гибрид голландской селекции для зимнего хранения. Относится к раннеспелым. Съедобные чешуйки выделяются сочностью.
Сладостные сорта лука репчатого выделяются собственными вкусовыми качествами, за которые данную культуру ценят домохозяйки. Этот вид овоща очень урожайный, но одним минусом корнеплода считается то, что как правило он произрастает на юге.
- Ред Барон – представитель сладкого типа, который самым лучшим образом растет в Подмосковье. Выделяется собственным красным цветом, которым окрашивает иные компоненты блюд. Предназначается для употребления в салатах, но также прекрасно поддается переработке. Отлично хранится.
- Эксибишен – традиционный голландский репчатый. Обладает особенными размерами плодов. Относится к среднепоздним. Не зависимо от почвенно-климатических условий даёт достойный урожай, растить можно даже на Урале. Только одним недостатком является склонность разным заболеваниям в процессе роста.
- Кентавр – сладкий среднеспелый сорт лука репчатого. Ценность Кентавра в его способности устоять перед болезнями в процессе роста и продолжительно сберегаться. Даёт достойный урожай, предназначенного для употребления в пищу в составе салатов.
Музыка F1 – очень сладкий белый гибрид. Замечательно подойдет для приготовления салатов, но намного больше – для блюд из мяса. Не подойдет для хранения, что считается минусом корнеплода.
Кэнди F1 – представитель крупноплодных первых гибридов, который не предназначается для хранения. Принимать в пищу лучше в салатах. Обладает способностью давать большой урожай. Главная ценность Кэнди для огородников в том, что он нетребователен в выращивании.
Полуострые
Полуострые сорта лука репчатого собой представляют плоды с незначительным количеством шелухи. Его структура, по сравнению с острыми сородичами, неплотная, что подвергает корнеплод повреждению при сборе урожая. Главное его назначение для потребления – быть элементом блюд.
Если говорить о хранении такого лука, то он считается среднележким. Более того, конкретно данный вид даёт достойный урожай.
- Даниловский 301 – сорт лука репчатого с полуострым вкусом. Ключевое использование Даниловского – применение в салатах. Достаточно хорошо хранится, в гнезде имеет 1-2 головки, относится к среднеспелым.
- Золотничок – полуострый, среднеспелый, принадлежит отечественной селекции. В сравнении с другими представителями – новый сорт. Урожайность в среднем составляет до 2-ух килограмм с кв. метра. Разрешается его хранение.
- Кармен – полуострый сорт репчатого лука, окрас – фиолетовый. По периоду развития относится к среднепоздним. Ценится за высокие качества вкуса и способность отлично сберегаться. Подходит для переработки, однако можно принимать и в свежем виде.
Среди гибридов представленного типа репчатого лука также есть гибриды.
- Альбион F1 – гибрид сорта лука репчатого, белого цвета. Его ценят домохозяйки, потому как он применяется не только для потребления в свежем виде и в салатах, но и для заправки блюд. Подходит для сушки. Не годится для продолжительного хранения.
- Спирит F1 – очередной представитель полуострых гибридов. От других Спирит выделяет сверхскороспелость и большое качество урожая. Относится к поздним, но и хранится отлично.
Сородича репчатого лука — шалот — выделяет необычный вкус. Также, его ценят за раннюю зелень – нежную и ароматную. Вкус плодов во время использования их в блюдах не заглушает собой вкус иных продуктов. Этот вид называют «луком любителей вкусной еды». Шалот отлично хранится, чему содействует большая плотность. Шалот относится к раннеспелым.
По собственному составу шалот разнится от репчатого очень высоким содержанием сахаров, не считая всего, имеет аскорбиновую кислоту и минеральные вещества. Однако, как и у репчатого, у него имеются собственные сладостные и полусладкие, острые. Самые популярные из них мы будем рассматривать.
- Кубанский жёлтый – полусладкий высокоурожайный сорт. С 1 кв. метра можно собрать 3-4 кг плодов.
- Кущевка харьковская – полуострый лук. Считается скороспелым. Хотя урожайность этого шалота не большая – 1,5кг с 1 кв. метра, однако он отлично хранится. Применяют корнеплод в свежем виде и для консервирования. Особенно выделяется сочность его съедобных чешуек.
- Звездочка – скороспелый (ранний), острый. Урожайность в среднем – 1 кг с 1кв. метра. Его назначение – салаты и консервации.
- Российский фиолетовый – полуострый сорт быстрого развития. Выделяется высокой урожайностью. Подходит для хранения. Считается непрофессиональным.
- Сибирский жёлтый – острый шалот, выращивание которого рекомендовано в Сибирских районах, на Урале.
У шалота также есть гибриды:
Бонилла – среднеспелое растение, обладает полуострым вкусом. Урожайность низкая – 1,5кг с 1м.кв, но подойдет для хранения.
Сережка – среднеранний гибрид с высокой урожайностью. Вкус – полуострый. Подходит для хранения.
Лук любого сорта – практичный продукт, который должен находиться в рационе любого человека. Агротехника этого овоща не представляет трудностей, благодаря этому растить его может любой, у кого есть земельный участок. Нужно сказать, что, по большому счёту, даже произрастание его происходит в любой почве с хорошей аэрацией. Необходимо только предусмотреть растения-предшественники, посреди которых предпочтительны: зерновые, бобовые, ранний картофель, огурец. «Слезливый» овощ влаголюбив, однако не переносит излишка воды. Разумеется, у каждого сорта имеются собственные характерности выращивания, придерживаясь которых можно получить хороший витаминный урожай не только на день будущий, но организовать хранение во время зимы.
Лук будет не только «домашним лекарем», но и лучшим украшением любого блюда, из-за многообразия свойственных ему цветов, которые колеблются от чисто-белого и желтоватого до розового, красного и даже фиолетового.
Видео «Сорта репчатого лука»
В этом коротком ролике обзор нескольких новых сортов репчатого лука-севок.
У всех нас лето ассоциируется со свежими салатами и зеленью. После того, как большая часть урожая собрана и есть пустующие грядки, их можно засадить озимым луком в конце августа. Во-первых, земля не будет пустовать, а еще вы снова сможете ощутить вкус лета благодаря свежему зеленому луку.
Когда убирать озимый лук и как его выращивать?
Как правило, именно сорта озимого лука в большинстве своем рассчитаны на употребление в свежем виде. Есть сорта, предназначенные для сбора луковиц, зимуют они отлично и время, когда следует убирать озимый лук, приходит на полтора месяца ранее, чем у лука весенних посадок. Есть несколько основных моментов в выращивании специальных озимых сортов:
- следует приступать к высаживанию озимого лука примерно во второй-третье декаде августа, при этом технология высадки ничем не отличается от работы в весенний период;
- для широт с суровыми зимами используют агроволокно для укрытия посадок, в широтах с теплым климатом до -15°С укрытие не понадобится;
- никогда не допускайте засорения посевов и пересыхания почвы, особенно на грядках после предшественников;
- из подкормок хорошо озимые сорта лука откликаются на азотные добавки, фосфорно-калийные.
Сорта озимого лука-севка
Среди сортов, которые чаще всего выбирают дачники, есть несколько особенно популярных. Озимый лук-севок «Шекспир» относится к ранним. Почти не стрелкуется и отличается очень хорошей лежкостью. Размеры луковиц довольно крупные, каждая укрыта темно-желтой сухой шелухой. Мякоть у плодов белого цвета, сочная. За счет очень плотной чешуи сорт на отлично переносит морозы.
Озимый лук «Радар» также очень популярен среди садоводов. Данный сорт пригоден только для употребления в свежем виде, хранить его не получится. У сорта высокая устойчивость к так называемой цветушности.
Лук-севок «Штутгартер Ризен» также можно отнести к наиболее востребованным сортам, проверенным временем. Если вам необходим лук с высокими показателями урожайности и лежкости, тогда этот сорт подойдет идеально.
Кроме всего прочего, сорт еще и ранний, а употреблять луковицы можно в любом виде.
Среди сортов озимого лука «Центурион» относится к высокому классу. Сорт устойчив к ряду заболеваний, почти не стрелкуется и обладает высокими показателями урожайности и лежкости. Луковички все как на подбор, покрыты сухой чешуей соломенного цвета, имеют небольшое донышко.
Для выращивания в открытом грунте отлично подойдет сорт «Барон». Это раннеспелый сорт с повышенным содержанием витамина С. Луковицы большие с весом до 150 г каждая, вкус немного островат, что хорошо подходит для употребления в свежем виде.
Лук «Штутгартер»: опис сорту. Кращі сорти цибулі
Щороку з настанням весни, як тільки можна потрапити на овочеві грядки, городники приступають до посіву насіння ріпчастої цибулі. Без цієї овочевої культури не обійтися. Вона представлена безліччю сортів. І в кожного городника обов’язково припасений свій полюбився, найкращий з них. Це сорти цибулі, які поєднують високу врожайність, крупноплодность, відмінні смакові якості. Вони повинні добре зберігатися, а також бути стійкими до захворювань і несприятливих погодних умов. За визначенням овочівників і городників в групу кращих можна включити лук «Штутгартер».
Опис сорту
Творіння німецьких селекціонерів користується популярністю. Цибуля ріпчаста «Штутгартер» універсального призначення відрізняється ранніми термінами дозрівання. Вегетативний період складає від 95 до 100 днів. Урожайний сорт стійкий до борошнистої роси, низьких температур і стрілкування, добре зберігається.
Великі цибулини, маса яких від ста до ста п’ятдесяти грамів, мають плоско форму. Вони покриті щільними золотисто-коричневими лусочками. Приємний напівгострий смак дозволяє вживання в свіжому вигляді. Даний цибулю дуже корисний. Він має високий вміст вітаміну С. Також високий вміст сухих речовин. Це цінна властивість дозволяє виконувати приготування сухих або заморожених заготовок.
Способи вирощування
Обробляють декількома способами лук «Штутгартер». Опис сорту характеризує його як холодостійка рослина. Дана якість дозволяє проводити посівну в кілька строків. Її проводять в осінній або весняний періоди. Для вирощування товарної цибулини використовують насіння або цибуля-севок. Якщо планується отримати зелене перо, висаджують дрібні фракції репки.
Планування грядок
Під посадку лука відводять ділянки з родючим грунтом. Це можуть бути суглинки або чорнозем з помірною кислотністю. Також дотримуються сівозміни. Попередниками для цибулі «Штутгартер» можуть бути огірки, пасльонові, бобові культури і капуста. Ділянка має бути добре освітленим.
Посів насіння
Даний захід починають ранньою весною. Як тільки грунт злегка просохне, починають посівну. У підготовлені борозни закладають насіння на глибину не більше двох сантиметрів. Відстань між ними становить від десяти до п’ятнадцяти сантиметрів. У ранні терміни грунт досить волога, тому можна обійтися без поливу. Борозенки присипають землею, яку злегка ущільнюють.
Посадка севка
Цибулини перебирають і сортують за розміром. Їх прогрівають протягом восьми годин при температурі сорок градусів. За добу до висаджування в грунт севок замочують у слабкому розчині марганцівки. Далі його просушують. На думку городників, можна не обробляти лук «Штутгартер». Вирощування севка передбачає кілька строків посадки. Відібрану досить дрібну фракцію висаджують в більш ранні терміни. Цибулинки, розмір яких перевищує в діаметрі один сантиметр, очікують прогрівання грунту до п’ятнадцяти градусів. Після цього можна висаджувати цибулю-севок «Штутгартер». Опис сорту містить дані про те, що рослина стійко до стрілкування. Однак багато городники не порушують загальноприйнятого правила і висаджують севок при настанні стійкої теплої погоди, при якій досягається необхідна температура грунту.
Посадки цибулинок на ділянці розташовують рядочками. Міжряддя становлять від двадцяти до двадцяти п’яти сантиметрів. Крупної ріпкою відрізняється лук «Штутгартер ризен». Відгуки городників, які віддають перевагу даному сорту, повідомляють про те, що не слід севок розташовувати в ряду дуже близько один до одного. Мінімальна відстань, яка необхідна для нормального розвитку рослини, становить не менше десяти-п’ятнадцяти сантиметрів. Це дозволить при формуванні репки уникнути її деформації.
Агротехніка досить проста. Необхідні регулярне розпушування грунту та видалення бур’янів. Сорт не вимагає профілактичних заходів. Він досить рідко хворіє і не уражається шкідниками. До початку місяця липня — в період інтенсивного росту — потрібні регулярні поливи і внесення комплексних добрив. Не слід для підгодівлі застосовувати свіжий гній. У наступний період дані заходи припиняють. Сигналом про те, що урожай пора прибирати, є пожовтіння і вилягання листової частини рослини.
Збирання врожаю
Своєчасно прибирають лук «Штутгартер». Опис сорту визначає інтервал вегетативного періоду. Він становить дев’яносто п’ять днів з дня посадки. Якщо перо прив’янули і полягло, не слід затягувати зі збором врожаю. Зволікання може призвести до загнивання листової частини, а потім і всієї репки. Раніше вважалося, що якщо заздалегідь примусово надломити перо, штучно викликати його вилягання, то можна прискорити дозрівання ріпки. Проте на думку досвідчених городників, цього робити не слід. Передчасне пошкодження листової частини може призвести до її загнивання. Від цього значно постраждає якість дозрілого лука.
Дуже врожайний лук «Штутгартер». Опис сорту містить дані про те, що ріпка досить велика (з щільними лусочками) може важити сто п’ятдесят грам. Рослини акуратно підкопують, щоб не пошкодити, і витягують із землі. У сонячну погоду цибулю залишають на грядках, даючи йому просохнути. Збір урожаю небажано проводити під час дощу. Намоклу продукцію буде складно висушити. Зібраний цибулю переміщують під навіс для подальшого просушування. При цьому листову і кореневу частини не видаляють. Лук сортують. Пошкоджені і неякісні екземпляри відбраковують. Їх відразу використовують для приготування страв.
Зберігання цибулі
Від своєчасного збору врожаю залежить лежкість. Тривалий час без втрат зберігається повністю дозрілий лук «Штутгартер ризен». Відгуки про даному сорті підтверджують, що під час зберігання він не загниває і не росте.
Багато господинь заплітають цибулю косами. Їх розвішують під навісом і добре просушують. Цей спосіб зберігання досить популярний. Далі цибулю можна помістити в невеликі ємності або мішки, попередньо видаливши коріння і висохле перо. Їх переміщають в сухе провітрюване приміщення, в якому не буде допускатися перепад температур. Цибулеві коси можна залишити на зберігання, розвісивши їх у підсобному приміщенні.
Опис сортів цибулі. Стурон — представник голландської селекції
З давніх часів супутниками людини є овочеві культури. Неможливо уявити собі організацію харчування без них. Серед величезного розмаїття даних рослин лук займає особливе місце. Овочева культура дійшла до наших днів і не втратила своєї популярності. У сучасному світі її використовують у всіх країнах. Важко перелічити кількість страв, до складу яких включають цей овочевий шедевр.
Особливості пряної овочевої культури
Широке використання і визнання мають численні сорти ріпчастої цибулі не тільки в кулінарії. Його дуже часто використовують як лікарська рослина. Причому в їжу придатна не тільки цибулина-ріпка. Недостигла зелена маса широко застосовується для приготування найрізноманітніших салатів і страв. Весняна зелень цибулі — прекрасний вітамінний продукт, який буде поповнювати недолік корисний речовин в організмі у весняний період.
Як і будь-яка культура, ріпчаста цибуля має сортове різноманіття, відмітними характеристиками яких будуть і колір, і смак, і запах рослини. Селекційні роботи спрямовані на створення культур, які будуть стійкими до заморозків, посухи, захворювань і шкідників. Високоврожайні з прекрасними смаковими якостями нові перспективні овочеві культури з успіхом вирощуються і досить швидко освоюють все нові і нові території.
Опис сорту ріпчастої цибулі Стурон
Овочеві культури поділяють за термінами дозрівання. Ранні, середні, пізні сорти мають різний період збору врожаю. Важливою характеристикою є смакові якості — це солодкі, гострі, напівгострі овочеві культури. Дані показники містить опис сортів цибулі.
Стурон — ріпчаста цибуля, виведений селекціонерами Голландії. Сучасна овочева культура відрізняється середньопізніх терміном дозрівання. Вирощують на ріпку як однорічну, так і дворічну культуру. Для отримання високого врожаю великих екземплярів перевагу віддають вирощуванню за два роки.
У перший рік отримують невеликий севок. А потім у наступному сезоні з нього дозріє високий урожай відмінною продукції. Для знайомства з достоїнствами культури вивчаємо опис сортів цибулі. Стурон характеризується гострими смаковими якостями. Соковитий цибулю має білий окрас. Він покритий щільною шкіркою, що має жовто-коричневий відтінок. Ріпка має правильну еліптичну форму. При дворічному способі вирощування цибулини досягають маси вісімдесят-сто грам.
Перевагами даного сорту вважається стійкість до появи квітконоса. Дана властивість підвищує якість врожаю і сприяє прекрасної його збереження. Важливим чинником є стійкість до тих чи інших захворювань. Дану інформацію містить опис сортів цибулі.
Стурон слабо уражується хворобами, повреждающими рослини даного виду. Ця умова дозволяє вирощування без застосування спеціальних отрутохімікатів. Достатня профілактична агротехніка, яка передбачає мінімальну кількість хімічних засобів, яка сприяє отриманню продукції високої якості.
Особливості вирощування цибулі
Для отримання відмінного високоякісного врожаю необхідно знати особливості агротехніки цієї культури. Сортове різноманіття ріпчастої цибулі дозволяє отримувати урожай за один або за два роки. Не є винятком і цибулю Стурон. Вирощування даного сорту можливо в різні терміни. Також використовують його зелене перо. Для цієї мети підходить Підзимова висадка цибулі-севка або пророщування в зимовий час в ємностях або обігріваються теплицях.
Посадка і догляд за цибулею
При вирощуванні за один рік насіння висівають в ранні терміни. Однак вирощені таким способом цибулини порівняно невеликих розмірів. Для збільшення маси даної культури використовують дворічний період отримання товарної продукції. Можливість отримання врожаю за один рік гарантує опис сортів цибулі.
Стурон — сорт, який вирощують переважно висадкою севка, одержуваного посівом насіння в грунт. Для цієї мети відбирають неушкоджені екземпляри, які досягли в діаметрі двох сантиметрів. Запобігання цветушние забезпечить висадка севка після погрози нічних заморозків. В кінці квітня — початку травня цибулинки висаджують на родючих ділянках. При цьому слід враховувати сівозміну культур. Чудові попередники, які забезпечать профілактику захворювань, — це хрестоцвіті, пасльонові і бобові овочеві культури.
Глибина загортання севка становить півтора сантиметра. Традиційна схема посадки — двадцять на десять сантиметрів. Подальший догляд відповідає загальним правилам для даної культури. Своєчасні підгодівлі, поливи та видалення бур’янів дозволяють отримувати хороший урожай.
Де використовувати лук Стурон
Відгуки про сучасний сорті прекрасно підтверджують його популярність. Гідність даної культури — це висока врожайність, прекрасні смакові якості і придатність для довгострокового зберігання.
Соковитий цибулю, що володіє гострим смаком, використовують у свіжому вигляді, а також для приготування всіляких страв і для виготовлення зимових заготовок.